Субота
24.10.2020
10:28
Меню сайту
Категорії каталога
Географія [7]
СМІ про нас [16]
Форма входу
Пошук
Друзі сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Світлогірська СЗШ
Головна » Статті » Географія

Дніпропетровщина_Краєзнавча вікторина (частина 4)

ІІ. Екологія

    •  Яке місто може похвалитися неофіційним титулом «найбруднішого міста» України? (Рейтинг найбрудніших міст України очолив Кривий Ріг. У ньому в 2009 році було 321,6 тис. тонн викидів шкідливих речовин, хоча в 2008 р. викидів було майже 450 тис. т.На п'ятому місці - Зеленодольск (Дніпропетровська область), в якому знаходиться Криворізька ТЕС. Там минулого року в атмосферу було викинуто 133,6 тис тонн (у 2008 році - 146 тис тонн). Далі слідує Дніпродзержинськ (Дніпропетровська область) з 110,8 тис тонн викидів. У 2008 році в атмосферу цього міста було викинуто на 500 тонн шкідливих речовин менше.На дев'ятому місці - Дніпропетровськ. Викиди в повітря в цьому обласному центрі 2009 року склали 105,6 тис тонн (у 2008 році - 120,3 тис тонн)).
    • Яка кількість викидів на душу населення за рік  в межах Дніпропетровської області? (Річні викиди становлять 295 кг  на одну особу за 2009 рік  (у 2008 році - 281 кг)).
    • Де і коли було вперше в світі використано метод рекультивації колишніх кар’єрних земель?(1956 рік, місто Орджонікідзе).
    • В яких  районах Дніпропетровської області проводиться рекультивація земель?

    а) П’ятихатському;                  б) Нікопольському;
    в) Криворізькому;                    г) Криничанському.

    • Назвіть заповідник в нашій області. Коли він створений? (Дніпровсько – Орільський природний заповідник, створений 15.09. 1990р.)
    • Які обєкти входять до складу природно-заповідного фонду міста Дніпропетровськ? (Центральний парк культури і відпочинку ім Т.Г.Шевченко - парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Центральний парк культури і відпочинку ім. Лазаря Глоби - парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення. Парк культури і відпочинку ім. Леніна - парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення. Севастопольський парк - парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення . Ботанічний сад Дніпропетровського національного університету - ботанічний сад загальнодержавного значення . Ділянка дубових насаджень - пам'ятка природи місцевого значення. Ділянка тополевих насаджень - пам'ятка природи місцевого значення).
    • Назвіть еколого-небезпечні об’єкти на території міста Дніпропетровська. (Перелік еколого-небезпечних об’єктів на території міста Дніпропетровська: ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” , Придніпровська ТЕС ВАТ "Дніпроенерго”, ВАТ "Дніпрококс”, ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, ВАТ "Дніпропетровський трубний завод ім. В.І. Леніна", ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод”, МКВП "Дніпроводоканал”, ВАТ "Дніпрошина”, ВАТ "Дніпропрес”, ВАТ "Дніпрометиз”, ВАТ "Дніпровський машинобудівний завод", ЗАТ "ІстаЦентр” , Дніпропетровське ВУВГК,  ДП "ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”, ДП "Дніпропетровський завод по термічній переробці ТПВ", ТОВ з ІІ "Екологія" , ЗАТ "Дніпрокомунтранс", ВАТ "Дніпрофарм", ВАТ "Дніпропетровська біофабрика", Дніпропетровське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Харківтрансгаз” ДК "Укртрансгаз” НАК "Нафтогаз України”.
      Концентрація забруднюючих речовин в повітрі міста становить: діоксину азоту - в середньому в 1,8 раза вище гранично-допустимої концентрації; формальдегіду - в 2,3 рази вище гранично допустимої концентрації; пилу - в 2 рази вище гранично-допустимої концентрації, азоту та бенз(а)пирену - в межах норми. ).
      Основні забруднювачі повітря: Придніпровська ТЕС ВАТ "Дніпроенерго", ВАТ "Дніпрококс", ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”
      За загальним рівнем забруднення повітря Дніпропетровськ знаходиться у кращому стані, ніж Дніпродзержинськ, і гіршому - ніж Кривий Ріг.
      У 2009 році в повітря Дніпропетровська було викинуто понад 105 тис. тон забруднюючих речовин, у 2008 р. - понад 120 тис. тон, у 2007 р. - понад 122 тис. тон., у 2006 р. - понад 127 тис. тон.
      Основні забруднювачі р. Дніпро - ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", Придніпровська ТЕС ВАТ "Дніпроенерго", МКВП "Дніпроводоканал". Основні забруднювачі р. Самара - Придніпровська ТЕС ВАТ "Дніпроенерго", МКВП "Дніпроводоканал".
      На території міста знаходяться родовища будівельного каменю: Любимівське, Чаплінське, Рибальське.
      У місті діє 13 сміттєзвалищ і 1 завод по переробці твердих побутових відходів. Також діє значна кількість стихійних сміттєзвалищ).
    • Яка кількість радіаційно-небезпечних об'єктів у Дніпропетровську (14).
    • Як називається заповідний об’єкт з такими характеристиками:  територія у долині Дніпра і плавнів Протовчі (сучасне русло Орелі). Створений постановою Ради Міністрів УРСР від 15 вересня 1990 року №262 на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Площа 3 766 гектарів». (Дніпровсько-Орільський заповідник).
    • З якою метою створено Дніпровсько-Орільський заповідник? (Заповідник створено з метою збереження унікального ландшафту долини середнього Дніпра і ріки Оріль з комплексом характерної флори і фауни. Плавневі ліси, гаї, луки, ділянки автохтонної рослинності: ковила, сон-трава (Pulsatilla), тюльпан, шелюга, чорноклен. Росте 9 рослин занесених у Червону книгу України і 50 рідких для Дніпропетровщини видів. Фауна налічує 31 вид ссавців: лось, косуля, олень, дикий кабан, заєць, ондатра, єнотоподібний собака, бобер, куниця, горностай, борсук. Птахів 184 види (станом на 2006 рік), риб — понад 30 видів).
    • Які категорії природоохоронних об’єктів відсутні в нашій області? (Національні парки, біосферні заповідники).
    • Які рослинні угрупування заповідника занесено до Зеленої книги України ? (До Зеленої книги України занесено рослинні угруповання однієї лісової групи асоціацій (група асоціацій звичайнодубових лісів татарськокленових), однієї степової формації (формація ковили дніпровської) та п'яти водних формацій (формації сальвінії плаваючої, водяного горіха плаваючого, куширу донського, латаття білого, глечиків жовтих).
    • Які рослини заповідника належать до Червоної книги України? (До Червоної книги України занесено 11 видів, а саме: зозулинець болотний, зозулинець шоломоносний, коручка болотна, тюльпан дібровний, рястка Буше, шафран сітчастий, сон чорніючий, ковила дніпровська, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, пальчатокорінник травневий, до Європейського червоного списку - 3 види: жовтозілля дніпровське, козельці українські та кушир донський. В межах заповідника охороняються також 64 види рослин, віднесені до рідкісних видів Дніпропетровської області).
    • Які з  "червонокнижних" комах зустрічаються на території заповідника? (Із "червонокнижних" комах на території заповідника зустрічаються совка розкішна, бражник дубовий, ведмедиця велика, дозорець-імператор, жужелиця угорська, жук-олень, ксилокопа звичайна, пістрянка весела, подалірій, сколія степова, цератофій багаторогий і ін, загалом 18 видів).
    • Які  представники іхтіофауни найбільш поширені в водоймахзаповідника? (Щука, плітка, бобирець, краснопірка, верхівка, лин, верховодка, плоскирка, лящ, гірчак, карась сріблястий, щипавка, судак, окунь, бичок-цуцик).
    •  Які  представники іхтіофауни заповідника  входять до Червоного списку Дніпропетровської області? (Тут мешкають такі види, як ялець, бобирець, підуст, синець, чехоня, миньок та колючка триголкова, що входять до Червоного списку Дніпропетровської області).
    • Які  представники іхтіофауни занесені до Червоної книги України? (Зустрічається стерлядь - вид, занесений до Червоної книги України).
    • Які «червонокнижні» птахи  охороняються в Дніпровсько-Орільському заповіднику? (Із червонокнижних" птахів тут охороняються орлан-білохвіст, скопа, змієїд, гоголь, чернь білоока, коловодник ставковий, кулик-сорока, журавель сірий).
    • Який статус має Дніпровсько-Орільська заплава? (Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення).
    • Скільки видів савців заповідника занесено до Червоної книги України? (6 видів занесено до Червоної книги України: велетенська вечірниця, мала вечірниця, борсук, горностай, видра річкова, мишівка степова).
    • Які інтродуковані види присутні в заповіднику? (Інтродуковані види - єнотовидний собака, ондатра, вивірка звичайна та плямистий олень).
    • Бернська Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі включила  значну кількість видів що знаходяться на території заповідника, а саме: назвіть кількість. (139 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією).
    • Що це за Додаток ІІ Бернської конференції і скільки видів заповідника туди занесено? (Види фауни, що підлягають суворій охороні (Додаток ІІ). Тут охороняються 22 види тварин, що підлягають особливій охороні і занесені до 2 додатку Бернської конвенції).
    • Які річки приймають стічні води і через це мають низький санітарний стан? (Притоки Самари – р.Бик та р. Вовча – приймають шахтні води Західного і Центрального Донбасу. Інгулець, Саксагань – Кривбасу. Мокра Сура, Камянка і Базавлук – стоки підприємств  Дніпропетровська та Дніпродзержинська).

    ІІІ. Історія

    • Коли зявились перші осілі люди на території Дніпропетровщини? (Перші свідчення осілості людини на території сучасного міста належать до давньокам'яної доби - палеоліту. Близько 200 тис. років тому у глибокому яру поблизу Старих Кайдаків розташовувався тимчасовий табір первісних мисливців. В цей час існували люди неандертальського типу).
    •   Що відомо про заселення нашої області в добу мезоліту? (Близько 11 тис. років тому, за доби мезоліту, кліматичні умови поліпшилися у зв'язку з відходом льодовика на північ. На низьких ділянках берегів Дніпра та Самари виникають стаціонарні оселі мисливців, збирачів та рибалок, серед яких одним з найцікавіших було поселення Ігрень-8. Люди жили у конусоподібних чумах з жердин, обтягнутих берестою, вхід у які був з боку річки. Діаметр жител становив 4-5 м, висота - 2-3 м. У центрі - вогнище на піщаній підсипці. Поруч з житлами знаходилися майстерні з обробки кременю. Полювали з використанням списів та стріл з крем'яними вістрями. Рибу ловили за допомогою загорож, на яких ставили верші, а також ставковими сітками та на вудочку. Кістки та луска сома, щуки, вирізуба утворюють скупчення поблизу жител. Але справжній розквіт рибальства припадає на наступну добу нового кам'яного віку - неоліту.)
    •    Які свідчення діяльності неолітичної людини знайдено в місті Дніпропетровську? (На території Дніпропетровська відкрито більш ніж 20 пунктів із знахідками VII - початку IV тис. до н.е. Головною їх ознакою була поява глиняного посуду та досконалих знарядь із кристалічних порід каменю, які оброблялися на гранітних плитах - шліфу-вадлах. Саме такі плити знаходили вздовж берега Дніпра у межах парку ім. Т.Г.Шевченка. Величезне поселення відкрито на лівому березі Дніпра поруч з проспектом Воронцова - поблизу залізничного мосту. Під час будівництва Південного мосту на правому березі теж знайдено рештки неолітичного поселення, а також у Таромському та Діївці. Знахідки кістяних гачків та блешень з перламутру свідчать про рибальство, поряд з яким існувало лучіння риби на порожистих ділянках. Для цього часу є свідчення появи човнів - довбанок, що сприяло заселенню майже всіх островів у руслі Дніпра в межах міської території. Винахід керамічного посуду, який виготовлявся за жмутовим способом і прикрашався різноманітними, але напрочуд сталими для кожного племені візерунками, дає підстави фахівцям виділяти окремі археологічні культури: гребінцево-накольчасту кераміку Дніпро-донецької спільності, лінійно-накольчасту сурсько-дніпровської культури та ін. Від доби неоліту походять перші свідчення переходу до відтворюючого господарства - землеробства та скотарства).
    • Коли на території нашої області зявились перші кургани? Що вони уособлювали? (ІІІ тис.до н.е. Кургани втілювали в собі образ Всесвіту, їх напівсферична форма розумілася як небесна сфера, а кам'яне кільце по підошві (кромлех) слугувало кордоном між світом живих та померлих. Кургани були уособленням належності землі предкам, вони неодноразово використовувалися для поховань і містили в собі культові споруди - вівтарі, жертовники, майданчики для відбування тризни. Разом з тим кургани позначали кордони розселення окремих племен, вони простягалися вздовж давніх шляхів, що дає можливість вивчати по них стародавню топографію.)
    • «У кургані "Сторожова могила" на території Дніпропетровського аеропорту українським дослідником О.І.Тереножкіним знайдено перший у Східній Європі…». Що  було знайдено? (Чотириколісний візок, що супроводжував поховання літнього чоловіка. Поява колісного транспорту пов'язується з племенами ямної культури Степу, носії якої за мовною ознакою належали до давньоіндоєвропейської спільноти).
    •  Які племена заселяли місцевість понад дніпровськими порогами на початку І тис до н.е.?  (Заселяли скіфські племена, з якими пов'язано виникнення першого державного утворення на терені сучасної України).
    • Як писав про привабливість Придніпров'я для давніх мешканців Скіфії  давньогрецький історик Геродот? ("Борисфен (грецька назва Дніпра) дає для худоби найчудовіші і дуже поживні пасовиська, чудову рибу у величезній кількості, вода його дуже приємна на смак... вздовж нього тягнуться чудові орні землі, або росте дуже висока трава, там, де земля не засівається").
    • Де знаходилося легендарне кладовище скіфських царів - так званий Геррос? (На півдні Дніпропетровської області знаходилося легендарне кладовище скіфських царів - так званий Геррос, з якого походять всесвітньо відомі кургани Чортомлик, Товста могила, та ін., які були дійсно "пірамідами степу").
    • Чи є на території сучасногого Дніпропетровська скіфські поховання? (Декілька скіфських курганів досліджено у Дніпропетровську - на території сучасного заводу ім. Петровського, на вул. Сєрова, Жовтневій площі. І сьогодні на землях підсобного господарства Ігренської психіатричної лікарні знаходиться величезне скіфське курганне кладовище, яке домінує на місцевості завдяки розташуванню курганів на високому пагорбі дніпровського берега. В похованнях чоловіків неодмінно є зброя: списи, луки та стріли з бронзовими вістрями, залізні ножі. Поховання заможних скіфів містять залізні мечі - акінаки, панцирний обладунок, бойові пояси, коштовні вироби античних і скіфських майстрів. До найкращих зразків скіфського мистецтва належать золоті піхви меча з величезною - 22 см довжиною - бічною пластиною, яка зображує лежачого кабана. Верхня частина піхов оздоблена краплевидними вставками блакитної емалі, оздобленими золотими зернятками. Меч знайдено у схованці на дні могили поблизу учгоспу "Самарський"; крім нього, в ній знаходилась масивна золота прикраса бунчука і бляха у вигляді єгипетського скарабея. На похованому вдягнуті панцирна сорочка і штани, на голові - шолом. Поруч лежали два списи і колчан з набором стріл. Скіфські мечі-акінаки та шийна прикраса гривна.)
    • Хто прийшов на зміну скіфам на територіях сучасної Дніпропетровщини? (На зміну скіфам на початку І тис. н.е. у Придніпров'я приходять кочівники-сармати Зосередження сарматських поховань у курганах поблизу смт. Підгороднього свідчить про існування в пониззі Самари та Кільчені великого племінного центру).
    • Чи є археологічні свідчення про перебування варварських племен гуннів на території Дніпропетровщини?  (Перше сторіччя І тис. до н.е. відноситься поховання варварського ватажка, відкрите поблизу ст. Ігрені, у якому були чудова золота корона, прикрашена кольоровим напівдорогоцінним камінням, оздоби одягу та зброї. Культурна належність поховання визначається як гунська).
    • Коли зявились перші за часом виникнення слов'янські поселення? (V-VII ст. в межах сучасного Дніпропетровська належать історичним антам, добре відомим за свідченнями візантійських та готських авторів, і старожитностям так званої пеньківської археологічної культури. Згідно з твердженням Прокопія Кесарійського, анти споріднені зі слов'янами однією мовою, однаковим побутом, звичаями і віруваннями. Разом з тим вони становили окремий племінний союз, який розселився від гирла р. Рось до Запоріжжя, в басейні Південного Бугу та між Дністром і Прутом).
    • Які словянські племена проживали в  VIII-ІХ ст. в місцевості понад Самарою та Дніпровими порогами?  (Слов'янське населення літописних уличів. Ще вчений XVIII ст. Татищев зіставляв ім'я уличів із давньою назвою р. Оріль, яку в XII ст. звали Угод. Новітні лінгвістичні розшуки також доводять походження етноніму "уличі" від слов'янського "угод". Академік Б.О.Рибаков вважав, що улицьке місто Пересічень, яке згадується в літописах, повинно було знаходитися на Дніпрі, південніше Києва. У зв'язку з цим, увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало в ІХ-ХІІІ ст. на піщаних горбах Ігренського півострова поблизу місця, де впадає Самара у Дніпро. Якщо це й не був літописний Пересічень, Ігренське поселення заслуговує на назву міста. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками - печенігами, вежі яких стояли поруч з улицькими житлами).
    • Чи є свідчення про проживання в межах Дніпропетровщини  тюркомовних печенігів? (Деякі вчені, наприклад М.К.Любавський, вважають, що тюркомовні печеніги не тільки сусідили із уличами, а й змішувалися з ними, чому сприяли, зокрема, шлюбні зв'язки. Це ж стосується половців, які змінили печенігів в українських степах і курганні поховання яких досліджено в XIX ст. на території міста. Поховання супроводилося покладенням решток коня - вірного супутника кочівника, луків та стріл, залізних щабель, різноманітних прикрас. Поховання степової знаті відбувалося у колісних візках, які вміщували у могили).
    • Яке значення в історії Дніпропетровська слов'янських часів належить Монастирському острову, який лежить у руслі Дніпра навпроти нагірної частини міста? (Саме тут, за легендою, серед скель та урвищ, знайшли притулок кілька візантійських монахів під час подорожі до Києва у 870 р. Ще раніше, за існуючою церковною традицією, на острові зупинявся св. Андрій Первозванний, який ніс світ християнства слов'янам. 957 року київська княгиня Ольга, за припущенням Д.І.Яворницького, під час бурі знайшла притулок у християн, які вже мешкали на острові. Її супутники, візантійський єпископ Григорій та монахи, спорудили на честь порятунку каплицю і правили в ній службу. Відомо, що на острові існував чоловічий монастир, в якому зупинялися київські князі Святослав та Володимир).
    • У якому столітті  татаро-монгольська навали знелюднила Подніпров’я? XIII ст. настав час знелюднення і занепаду. Лише в лісах по Самарі і Вовчій, у т.зв. "Дубовій товщі" тривало ще життя нащадків дніпрових слов'ян, так званих бродників, перевізників та досвідчених "толковинів" - перекладачів з тюркських мов).
    • Де виникла Перша Січ? (Перша Січ (Томаківська) виникла у 80-ті рр. XVI ст. шляхом об'єднання кошових (малих) утворень (форпостів-мікросічей) козацтва, які до цього існували на прикордонній території та на Низу Дніпра. Можна припустити, що перед її утворенням таких малих кошів було не менше 6-8. Із них 4 було на Низу Дніпра: Самарський, Кальміуський, Інгульський та Бугогардівський, і не менше 3-4 на українсько-татарському прикордонні (Брацлавщина та південна Київщина). Можливо, це Канівський, Черкаський та Переволочанський).
    • Скільки Січей існувало на території Дніпропетровської області за всю історію козацтва? (За всю історію запорозького козацтва існувало 8 Січей, 5 з них знаходилися на території нашого краю: Томаківська (80-ті рр. XVІ ст. до 1593 р.), Базавлуцька (1593-1638), Микитинська (1638-1652), Чортомлицька (1652-1709), Підпільнянська чи Нова (1734-1775)).
    • Де знаходився управлінський центр Запорізької Січі? (Управлінський центр Січі розташовувався у Великому Лузі на території сучасного Нікопольського району).
    • Де  почалася визвольна війна Богдана Хмельницького в 1648 році і атомна енергетика України в 1950-х роках? (Жовті Води).
    • Поблизу  якого села знаходиться могила славного кошового отамана Івана Сірка? (Поблизу села Капулівка).   Продовження >>>

Категория: Географія | Додав: Олексій_Миколайович (26.02.2012)
Просмотров: 4931 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять Коментарі могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]