Понеділок
27.05.2019
12:33
Меню сайту
Категорії каталога
День вчителя [7]
Матеріали до свята День учителя.
Матеріал до новорічних свят [20]
Все що потрібно для проведення новорічних свят: "Миколая", "Різдва", "Нового року". Сценарії новорічних ранків та вечорів, вірші, загадки та ігри, та багато іншого.
День св. Валентина [6]
Свято всіх закоханих. Частушки, сценарії та легенди.
8 березня [5]
Сценарії, привітання.
День Захисника Вітчизни [6]
День сміху [1]
Зустріч випускників [1]
Свято Першого дзвоника [2]
Випускний вечір [1]
Сценарії для проведення випускних вечорів
Останній дзвоник [0]
Сценарії проведення свята Останній дзвоник
День Перемоги [1]
Форма входу
Пошук
Друзі сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Світлогірська СЗШ
Головна » Статті » Шкільні свята » Матеріал до новорічних свят

Чарівні пригоди у Країні Казок.
Чарівні пригоди у Країні Казок.



Сценарій новорічної вистави для дітей.









Картина 1.



Завіса закрита. Звучить увертюра.



Голос диктора: Ця незвичайна історія трапилася у Чудовій Країні Казок напередодні Новорічного свята.






Завіса відкривається.  На сцені –справжня крамниця Казкового реквізиту. Великий напис «Казкова крамниця». Десь «на вході» висить ще одна вивіска - «Переоблік». На передньому плані – ялинка. Біля якої пораються два Клоуни – Андрійко та Олежка.



Андрійко:      Ось цю Чарівну кулю ми повісимо сюди. (Вішає кулю)



Олежка:         А під ялинку поставимо іграшкового Діда Мороза. А він дуже схожий на



                        справжнього… (Ставить іграшку)



На сцену практично влітає  - Клоун -дівчинка- Юля. Кричить на хлопчиків.



Юля:               Пустуни! Знову за своє. Спочатку треба зробити справу, а потім



                        розважатися.



Олежка:          Ми прикрашаємо ялинку. Це теж важлива справа.



Юля:               Так! Але найважливіше для нас сьогодні – завершити переоблік Казкового



                        реквізиту. Незабаром Новий рік. З хвилини на хвилину за своїм  чарівним



                        приладдям з’являться  герої казок , а у нас переоблік не закінчено!!!



          Юля бере здоровенний зошит, а хлопці з рахівницею та калькулятором у руках бігають по сцені ,а то і вибігають за куліси, та рахують  казковий реквізит.



Андрійко:      Ліхтарики для Гномів з казки про Білосніжку.  Шість штук.



Юля:              Чому шість. На обліку – сім ліхтариків.



Андрійко: (вибігає з ліхтариком) Так, сім. Це я помилився.



Юля: (помічає у зошиті)   Сім.



Олежка:         Чарівна булава для Котигорошка.



Андрійко:      Чоботи скороходи.



Олежка:         Мітла для Баби-Яги.



Андрійка:      Мітла для Гаррі Поттера, та ще вісім штук для його друзів.






З’являється Вінні-Пух.



Вінні:    Доброго дня, шановні Клоуни. Чи можу я отримати свій чарівний горщечок з медом, а то щось їсти хочеться.



Юля: ( у кращих традиціях нашої торгівлі): Ти що, Вінні, не бачиш? У нас переоблік. Ось закінчимо, тоді і приходь за своїм горщиком.



Вінні:             Ну добре, що з вами зробиш. Буду чекати. (Сідає на  східцях сцени).



Олежка:         А щось я не бачу Чарівної пляшки Старого Хоттабича.



Юля:              Ой, як він за нею прийде, а її нема… То дістанеться нам на горіхи!



Андрійко:      А це що таке? Щось я не бачив у нашому обліку такої вази.



Юля:              Яка гарна! Я поставлю у неї квіти! Щось вона трошки забруднилася. Зараз я



                       її почищу. ..



Тре вазу ганчіркою.  Музика, дим. На сцені з’являється Старий Хоттабич (Не дуже старий, у багатому новому вбранні).



Олежка:        Дядьку, Ви хто?



Хоттабич:     О, калькулятори моєї души. Хіба ви не впізнаєте мене?



Андрійко:     Наче ні. О, та ви , мабуть, чарівник з якоїсь нової казки, яку ми ще не читали.



Хоттабич: (хитро)  О, горе мені, старі друзі і не впізнають…



Олежка:        Знав я одного старого, який так говорив і поводився.



Андрійко:    Я – теж, але це був Старий Хоттабич.



Юля:             Він був дуже старенький, весь у лахмітті…



Олежка:        І жив у такій старенькій брудненькій пляшечці із розбитою горлянкою.



Хоттабич:     Ха-ха-ха!!! О, дурники мого серця, най нетямущі з клоунів, ви не враховуєте технічного прогресу та можливостей сучасного життя. А ну, придивіться уважніше! Так, і так!



Юля:            Ой, це точно, Хоттабич!



Андрійко:    Але який гарний!



Олежка:        Молодше свого віку років на триста, а може і на чотириста.



Хоттабич:     Нарешті ви впізнали мене, мої не дуже розумні любі друзі.



Андрійко:    Як Вам це вдалося?



Юля:            Бабуся-Ягуся за такий рецепт, мабуть, і ступу свою віддала б.



Хоттабич:     О, мобілка мого серця, мені вдалося Вас вразити?



Всі хором:   Ще й як!



Хоттабич:    Тоді слухайте! Я купив собі у «Кишені» шампунь «Хед енд шолдерс», і моя



                       борода засяяла новим блиском.



Олежка: (іронічно) І зауважте, ніякої лупи.



Хоттабич:     У секонд-хенді придбав собі майже новий чудовий халатик.



Юля:            Мабуть від арабського шейха!



Хоттабич:    А що? Герої телепрограми «Шанс» можуть одягатися у секонд-хенді, а я ні.



Всі хором:   Можете –можете.



Хоттабич:    Так ось, а потім в Інтернет- обміннику  я поміняв свою стару пляшку на



                      чудову  новеньку вазу. Ось так!



Андрійко:    Ну, старий, ви даєте!..



Хоттабич:    І прошу мене тепер не називати старим, краще просто Хоттабич, або ласкаво



–                                                 Хоттабик.



Юля:            Та добре, ми згодні.



Олежка:       Але цікаво, чи не втратила від шампуню Ваша борода своїх чарівних



                    властивостей?



Хоттабич:    А ось зараз і подивимося.



Хоттабич: (вириває волос зі своєї бороди, чаклує) Ахалай-махалай!



Дим, музика, з’являються Східні красуні, виконують східний танець.



Хоттабич:    Ну, як вам моя борода?



Клоуни:       Чудово! Класно! Дуже добре!



Юля:            Все, час відкривати нашу казкову крамницю. Ось-ось прийдуть наші герої за



                     своїм казковим реквізитом.



Олежка:       Вінні! Іди, отримай свій горщик меду.



Вінні отримує  мед.



Андрійко:    Я вже бачу перших  відвідувачів. Це Попелюшка та Принц.



Олежка:       Вітаємо вас, шановні гості.



Юля:            Як поживає моя улюблена казка?



Попелюшка: Доброго дня, любі друзі. У нашій казці все добре.



Принц:         Так, все, як завжди.



Попелюшка: Батько здоровий.



Принц:         А Мачуха -  сердита.



Попелюшка: Сестри капризують та все шукають женихів.



Принц:         Маленький чарівник трохи виріс і багато чому навчився.



Попелюшка: А от добра Фея трошечки погано себе почуває, сама не прийде.



Принц:         Тож просила нас принести її чарівну паличку.



Попелюшка: А я б хотіла нові черевикі. Чи є мій розмір?



Андрійко:    Добре! Ось Попелюшко, твої кришталеві черевики. Ну і розмір! Юлька міряла 



                      навіть на неї не налізли.



Юля:             Обіцяв же не розказувати.



Попелюшка: Не ображайся, Юля. А черевички ні на кого не налізуть, крім мене.



                      Вони ж чарівні!



Олежка:       А ось і чарівна паличка для Феї.



Вінні:           Передайте Феї від мене цілющого меду. Вона від нього дуже швидко одужає.



Попелюшка:Спасибі Вам, друзі.



Принц:          Хочете, ми заспіваємо вам нашу нову пісню.



Всі :              Чудово. Давайте послухаємо.



Попелюшка і Принц виконують пісню.



Всі аплодують.



Попелюшка: Дякуємо, друзі.



Принц:          Вітаємо з Новим роком.



                      До побачення.



Всі:               До побачення.



Хоттабич:    А я Вас швидко доставлю додому. Та провідаю мою давню приятельку Фею.



Принц:         Спасибі, Хоттабич.



Хоттабич Чаклує. Дим, музика. Попелюшка, Хоттабич та Принц зникають.



Звучить музика. До залу виходять герої мультфільму «Шрек» - Шрек, Віслюк.



Клоуни:         Ура! До нас іде Шрек.



                       Та його друг віслюк.



                       Ото зараз розважимося.



Шрек та Віслюк  весело з піснею проходять скрізь залу, зачипляють маленькіх  глядачів, танцюють з ними.



Клоуни:         Привіт, хлопці!



                      Як ми Вам раді!



                      Ми приготували для вас Хлопавки, феєрверки та різні новорічні приколи…



Шрек:           Чудово! Передбачаю, яке ми святкування влаштуємо.



Віслюк:        Яку стрілянину…



Звучить музика, дим. З’являється Хоттабич.



Шрек:            І ти, старий, тут



Хоттабич(ображено): Це ти, Шрек, старий. Аж позеленів від плісняви.



Шрек:           Та не ображайся, Хоттабич. Прикид у тебе і дійсно класний



Віслюк:        Начебто ти і не сидів 300 років у брудній пляшці…



Звучить рінгтон мобільного телефону.



Всі:               Ой, що це?



Хоттабич: (спочатку теж дивується) Так це ж мій мобільний телефон!



Всі:               Мобільний телефон?



Хоттабич:    Так! Мені подарував його Гаррі Поттер на день народження.



                     Де тут гучний зв’язок?  Ало? Хто це?



Русалонька: Хоттабич!  У нас біда! Терміново потрібна Ваша допомога!



Хоттабич:    Та хто це?



Русалонька: Це я, Русалонька. У нас біда! Злий чаклун, що працює у Снігової Королеви,               



                      викрав мого друга – Рожевого восьминога.



Хоттабич:    Для чого їм восьминіг?



Юля:             Невже, щоб з’їсти!..



Русалонька: Ні! Королева вирішила, що для її білого холодного королівства, потрібні



                      яскраві, кольорові та ще й живі прикраси.



Шрек:           Тоді небезпека загрожує всім кольоровим істотам. І мені теж?



Віслюк:        Сподіваюся, сірі істоти Королеву не цікавлять?



Хоттабич:    Русалонька! Не плач! Ми йдемо рятувати твого восьминога! Хто зі мною?



Всі:               Я. І я. І я. Всі!



Шрек:           Треба добре підготуватися!



Віслюк:        Снігову Королеву перемогти не просто!



Хоттабич:    Так! Де у Вас казкова зброя?



Олежка:       Там, у спеціальній коморі.



Андрійко:    Ходімо, я покажу.



Юля:            А я поки приготую Вам теплу одежу.



Всі, крім Юлі виходять. Юля збирає та складає в одне місце теплу одежу.



Звучить тривожна музика. На авансцені з’являється Злий Чаклун (Шаман або Шаманка)



Він придивляється до Юлі. Говорить у зал (мов би до себе).



Шаман: (говорить у зал, мов би до себе) Так-так-так! Яка яскрава дівчинка, а яке вбрання



                     кольорове! Те, що треба. Мабуть вміє і танцювати, і співати! За таку знахідку



                    Снігова Королева мене нагородить, як героя!



Шаман підкрадається до заклопотаної Юлі. В останню мить вона його помічає.



Юля:           Хто Ви, дядечку…



Але не може договорити, бо Шаман зачакловує її і вона завмирає.



Шаман хапає Юлю і стрімголов вибігає, по дорозі губить шапку, або рукавицю, хоче забрати, але чує, що повертаються наші Герої.



В цей час повертаються наші «рятувальники», озброєні різноманітною казковою зброєю. Тут і булава, і палиці, і, навіть, мітла Баби-Яги.



Андрійко:     Юля, ти приготувала нам теплу одежу?



Олежка:        Юля, де ти? Годі жартувати.



Шрек:           Ну не час зараз гратися у хованки.



Віслюк:        Щось це на  жарти не схоже.



Андрійко: ( на рукавицю) Ой, що це?



Олежка:        У нас такої не було…



Хоттабич:    Все зрозуміло. Тут був Шаман.



Андрійко:     І вкрав нашу Юлю.



Олежка:        Вона ж у нас така яскрава, кольорова!



Віслюк:        Була б сіра, як я, вціліла б.



Шрек:          Що тут скажеш, віслюк він і є віслюк.



Хоттабич:    О, різнокольорова цукерка моєї души, що ми без тебе будемо робити…



Андрійко:     Хоттабич, доволі скиглити. 



Олежка:        Треба іти до Снігової Королеви і рятувати і Юлю, і Восьминога.



Шрек:           Треба поспішати, на півночі дуже холодно.



Віслюк:        Північ далеко, швидко ми туди не потрапимо.



Хоттабич:    Потрапимо! Я у вас для чого! Всі до мене.



Всі гуртуються, Хоттабич чаклує, дим, музика, всі зникають.



Світло згасає.



                                                       Картина 2.



   Північ. Крижане королівство. Північне сяйво, сніг, все дуже гарне, але біле і холодне.



Посередині на високому троні – Снігова Короліва – Красива, холодна, сувора.



Біля неї слуги – Сніговики, Сніжинки. На видному місці- полонений Восьминіг, видно, що він замерз, вкритий інеєм, і взагалі дуже блідий.



Сніжинки співають та танцюють, розважають Королеву.



Королева: (відверто позіхає): Які ж ви білі, одноманітні, нема у вас ніякої яскравості,



                      кольоровості. Одна нудьга і нудота. А Шаман нікого кольорового мені не



                       знайшов. Ну крім цього  краба!



Восьминіг: (ображено): Я не краб, я- Восьминіг.



Королева:          А мені яка різниця. Користі від тебе ніякої. Коли Шаман тебе приніс,



                           ти був яскравий, гарний, а тепер? Блідий , як усе моє королівство.



Восьминіг:        Восьминоги змінюють колір в залежності від кольору навколишнього



                           середовища.



Королева:        Ось і я кажу – навколо мене середовище бліде, нудне і одноманітне.



Співає пісню.



На сцену виходить Шаман, виносить  Юлю, що дуже змерзла.



Шаман:  Ваше Величносте, дивіться. Яку яскраву іграшку я Вам приніс.



Ставить Юлю.



Юля:                Я не іграшка! Я – Юля, я – дівчинка-клоун.



Королева: (оглядає Юлю): А ти мені подобаєшся! Така яскрава, кольорова: синя, червона,



                          жовта. Стільки фарб.



Шаман:              Бачиш, королева. Як я тобі догодив! Нагоджуй мене!



Королева:          Стривай, Шаман. Спочатку побачимо. Що вона вміє.



                            Якщо ти- дівчинка клоун, розкажи мені смішну історію.



Юля:                  Не буду.



Королева:          Мабуть не вмієш!



Юля:                  Вмію. Я  все ж -таки артистка!



Королева:         Тоді розвесели мене!



Юля:                 Ще чого! Не буду!



Королева:         Як це не будеш?



Шаман: ( замахується) У, вередливе дівчисько. Королева наказує, а вона капризує.



                          Ось я тебе відлупцюю.



Юля:                  Я тобі відлупцюю. Я сама тебе так відлупцюю, що кісток не збереш.



Шаман:             Та я тобі… (знову замахується)



Королева:         Облиш її, Шаман! Дивись, яка вона смілива. Мені ще ніколи ніхто ні в



                          чому не відмовляв! Ти мені подобаєшся!



Юля:                 А ти мені – ні. Ти зла, противна і некрасива.



Королева:         Я? Я негарна? Що ти таке кажеш? Гидке дівчисько. (майже плаче)



Шаман:             Не слухай її, вона бреше! Ти найкраща, найгарніша, най, най, най.



Королева:         Чула? Що люди кажуть!



Юля:                 Які люди? Цей підлабузник?



Королева:          Не тільки він, і інші теж.



Юля:                  Відкрий очі, Королева! Вони тобі брешуть, бо бояться.



Королева:          Але у мене таке гарне обличчя, таке чудове волосся, таке яскраве



                           вбрання. Як я можу бути негарною?



Юля:                  Дуже просто: Всі злі, вередливі люди, які люблять тільки себе -



                           негарні і навіть огидні. На фоні злоби ніякої краси не видно!



Королева: ( до своїх слуг) Це правда? Ви мені завжди брехали? (Всі мовчки схиляють



                    голову). Чому ви мені  ніколи не казали, що я зла і негарна?



Всі:                    Ми тебе боялися.



Королева: ( в розпачі оглядає себе). Що мені зробити, щоб стати гарною.



Юля:                 Стати доброю, пожаліти всіх, кого ти образила, допомогти тим, кому



                         зробила щось  погане.



Королева: (недовірливо) І стану гарною? Одразу ж? ( Грізно – до своїх) Так?



Слуги мовчки кивають.



Королева:        З чого б почати?



Юля:( киває на Восьминога) Хоча б з нього.



Королева:       Добре спробую. Восьминіг, я була неправа, коли наказала украсти тебе.



Восьминіг:      Ти відпустиш мене до дому, у море?



Королева:        Так, і навіть дам тобі теплу шубу, щоб ти не захворів від холоду.



Восьминіг:       Спасибі тобі Королева.



Королева:         То як? Я вже стала гарніше?



Юля:                 А як же, на тебе вже можна дивитися і не морщитися від огидності.



                          Я впевнена, що і все твоє королівство стане краще.



Восьминіг:       Дивіться, яким яскравим стало Північне сяйво.



І дійсно, до цього бліде північне сяйво стає яскравішим.



Королева:         Я бачу! І все моє королівство з кожною хвилиною становиться все



                          веселіше і яскравіше.



Юля: (хитро) : Я тобі обіцяла! Далі буде ще гарніше!



В цей час чутно якийсь гуркіт, крики, з’являється  дим, миготить світло, всі розступаються. Посередині з’являються, наче звалюються звідкись наші "рятувальники» - вся компанія - Хоттабич, Шрек, Клоуни, Вінні. Одразу все стає навкруги різнобарвним.



Шаманка:              Ну от тобі і кольори прибули.



Королева: (грізно) Що це за жах. Хто посмів з’явитися сюди без запрошення?



Юля:               Королева! Знову зморшки з’являться.



Королева:       Ой, я забула! Доброго дня, шановні гості. Що вас привело до мене?



Шрек:  (по бойовому): Злодійка! Віддавай наших друзів.



Віслюк:( з-за плеча Шрека)  А то ми тобі таке влаштуємо… (ховається за Шрека)



Юля:                Заспокойтеся, друзі. У нас все добре. Ми тут просто погостювали у



                         Снігової Королеви.



Хоттабич:        І вона Вас не ображала?



Юля:                Ні! Вона добра та гостинна.



Шрек:              Щось я нічого не розумію.



Королева:        А що тут розуміти. Мені до Юлі ніхто ніколи не казав правду. А тепер,



                         коли вона відкрала мені очі, я и сама бачу, як все навкруги гарно. І білий



                         сніг, і мої Сніжинки, і шановні гості.



Хоттабич:        О, великий вихователь, Юля-джан. Ти зробила неможливе- перетворила



                          злу Снігову королеву у чудову добру і дуже симпатичну жінку.



Королева:        Я хочу, щоб всі побачили, яке у мене різнобарвне яскраве королівство.       



Співають і танцюють всі жителі північного королівство – все і насправді стає яскравим, різнокольоровим.



Юля:                А тепер, шановна добра Королево! Я з задоволенням виконаю твоє



                         прохання-  розкажу тобі веселу історію.



                         А допоможуть мені в цьому мої друзі –



                         Андрійка та Олежка.



Номер: Шляпа.



Королева:( сміється) Дякую, Юля і хлопці. Мені ніколи не було так весело.



Шрек: (заграє)Шановна королева, дозвольте запросити Вас відсвяткувати з нами свято



                          Нового року.



Віслюк: (встряє між ними): А  Русалонька чекає Восьминога.



Шрек: (роздратовано) Та я знаю.






Олежка:           Треба збиратися у дорогу. Хоттабич, у тебе ще борода не змерзла?



                          Спрацює?



Хоттабич:         А як же? Всі, хто з нами, підходьте ближче.



Шаман:             А можна і мені з вами.



Королева:          Ще чого! Ще цього злюки нам не вистачало…



Юля:                  Королево… (погрожує пальчиком)



Королева:          Ну добре, ти ж мої накази виконував…



Андрійко:          Скоріш підходь!



Хоттабич:          Аххалай, маххалай…



Дим, музика. Світло згасає.



         



                                                                     Картина 3.



Світло повільно висвітлює Підводне царство. Русалонька та її подруги і Восьминіг співають та танцюють. (Цирковий повітряний номер)



Русалонька: Шановні гості, я дуже вдячна вам  за повернення нашого друга Восьминога.



Королева:      Це я винна. Я була зла, а ще я так мріяла,  щоб у моєму королівстві хоч



                       що-небудь було кольоровим. Пробач мені, Русалонька.



Русалонька:   Ми не сердимося на тебе. Правда , Восьминіг? Тим більше, що ти



                        змінилася, стала доброю. А ще ми приготували для тебе подарунок.



                        Сподіваємося, він прикрасить твоє королівство.



Русалоньки виносять яскравий подарунок.



Королева:        Що це таке гарне?



Русалонька:    Це  корали нашого моря.



Королева:        Які кольори! Дякую вам, які ви добрі… і красиві.



Русалонька, Восьминіг та всі підводні жителі танцюють та співають.



Дивний сигнал. Всі переглядаються.



Звучить рінгтон мобільного телефона (голосний сигнал)



Хоттабич: ( дістає мобільника) Будильник спрацював. П’ять хвилин до початку Нового



                     року.



Олежка:       Треба терміново вірушати до дому.



Андрійко:   З то прийде Дід Мороз, а нас нікого немає.



Юля:           Хоттабич, за справу.



Юля:           А підводних жителів ти зможеш забрати до нас на свято?



Хоттабич:   А чом би і ні!  Аххалай-маххалай. Всі на свято вирушай!



Дим, світло, музика. Всі зникають, а коли світло повільно запалюються, всі герої з’являються у Країні казок. В цей час звучать дзвони годинника.



                                                          Картина 4.



Країна казок. Світло  повільно запалюється. Коли замовкають дзвони, звучить музика Діда






Олежка:        Мы встигли, встигли!



Юля:             Дякуємо вам за все, любі друзі.



Андрійко:     Зустрічаємо Діда Мороза.






Мороза. Виходять Дід Мороз та Снігуронька.  Всі аплодують.






Дід Мороз:



      Добрий день, чудові діти.



       Всі прийміть мої привіти.



      З Святом всіх вітаю я



      І Снігуронька моя.



Снігуронька:

                        З Новим роком вас вітаю!

                       Зичу свят великих вам.

                       Щастя й радості бажаю

                       Всім нашим гостям.









Дід Мороз:   Бачу, всі мої друзі зібралися на свято! І діточки, і батьки, і



                      казкові герої! А це! Не може бути! Моя вічна суперниця – Снігова Королева!



                     Ти прийшла сюди з добрими намірами, чи зі злими? Віповідай!






Королева:     Дід Мороз, мій вередливий характер залишився далеко у минулому. Завдяки 



                      моїм новим друзям я  зрозуміла :  насправді красивою може бути тільки



                      добра, привітна людина. Я більше нікому не завдам зла.



Дід Мороз:   Які ж ви молодці. Перевиховати саму Снігову Королеву!



                       Тепер ми можемо розпочати наше святкування!



Снігуронька: Дідусю! Треба запалити вогні на нашій чудовій новорічній ялинці.



Звучить музика.



Дід Мороз:     Коли перешкод вже для свята немає,



                         нехай нам ялинка яскраво засяє!



Запалюються Новорічні вогні, Панно : 2008 рік.






На сцені чарівним чином з’являється Хлопчик – Новий рік.



Новий рік:    Я – веселий Новий рік!



                       З дальніх я прийшов доріг!



                        І тепер в гостях у вас



                        В гарний день , у добрий час.



              Через ріки, через гори

              Поспішаю в кожний дім

              І казкові подарунки

              Дітлахам дарую всім.



Дід Мороз: Ми вас, любі діти, вітаєм зі святом.



                    Хай буде у вас нових друзів багато.



  Снігуронька:  Радійте і будьте здорові й веселі



                            Хай щастя панує у кожній оселі






Всі разом: З Новим Роком! З Новим щастям!









Звучить пісня : Новий рік у виконанні героїв казки. Всі танцюють.



Герої кидають у зал серпантин, запалюють бенгальські вогні, хлопають хлопавки.






Дід Мороз:            Залишайтеся здорові



                             Далі нам рушати час.



                             Через рік обов’язково



                             В гості прийдемо до вас.



Фінальна пісня. На сцені – всі учасники програми.



Диктор представляє учасників.



Автор : Єрмоленко Ніна, Україна, 2007 р.

Джерело: http://veselun.info/
Категория: Матеріал до новорічних свят | Додав: VITALIJ (18.11.2008)
Просмотров: 37896 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/8 |
Всего комментариев: 1
16.12.2013 Спам
1 танюшка
ета круто

Добавлять Коментарі могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]